Брянськ « Офіційний портал Чернівецької міської ради
18.08.2019











Інформація щодо організації та
проведення мирних заходів


Звіти про фактично використані кошти та надані послуги МКП


Доступ до публічної
інформації


Стратегічний план розвитку Чернівців на 2012-2016 роки


Генеральний план міста


Схема зонування міста Чернівці


Схема тимчасових споруд міста Чернівці


Карта номінованої площі та буферної зони ЮНЕСКО


Межі центрального історичного ареалу


На допомогу захисникам Батьківщини



МИ В:




МІСТА-ПОБРАТИМИ ЧЕРНІВЦІВ

Клагенфурт Назарет Ілліт Саскатун Конін Сучава Тімішоара Солт Лейк Сіті Ясси Бєльці









Брянськ – місто в Російській Федерації, адміністративний центр Брянської області і Брянського району. Відстань від Москви – близько 380 км. Брянськ розташований на західній околиці Середньоруської височини, на обох берегах річки Десни при впадінні в неї Болва і Снежеть. Населення – близько 410 тис. чоловік.

Вперше місто згадується в Іпатіївському літописі як «Дьбрянск» у 1146 році, пізніше – у Воскресенському, Лаврентіївському, Троїцькому літописах та інших джерелах. Назва міста Брянськ походить від давньоруського слова «Дьбряньск», утвореного від слова дбрь. Давньоруське слово дьбрь/дебрь означає «гірський схил, ущелина, рів, долина або низина, порослі густим лісом і чагарником.

Точна дата заснування Брянська невідома. Археологічні дані, отримані при розкопках старого городища на Чашин кургані в 1976-1979 роках, вказують на те, що місто на території нинішнього Брянська виникло в останній чверті X століття. Виходячи з цих даних, умовним роком заснування Брянська вважають 985.

У XIII столітті (можливо, після нападу монголо-татарів) місто було перенесене з Чашинського кургану на Покровську гору.

Стародавній Брянськ входив до складу Чернігівського князівства. Після руйнування монголо-татарами в 1239 році Чернігова, Новгорода – Сіверського та інших міст Чернігівського князівства, його центр в 1246 році було перенесений до Брянська, таким чином було утворено Брянське князівство, а першим брянським князем став Роман Михайлович, спадкоємцем якого повинен був стати його син Олег. Однак після постригу останнього в ченці, брянський і чернігівський столи залишилися вакантними, і Брянськ перейшов під владу смоленських князів. У 1356 року литовським князем Ольгердом Брянськ був приєднаний до Великого князівства Литовського. У 1500 році взято військами Івана III і приєднане до Великого князівства Московського. На початку XVI століття спалахнула війна з Польщею, в ході якої Брянськ виступав як опорний пункт російських сил. Багато років Брянськ був яблуком розбрату між Річчю Посполитою і Росією. Назва міста була присутня майже в кожному мирному договорі .

У 1607 року місто двічі піддавався нападу з боку Лжедмитрія II. У перший раз місто було спалене, щоб не дістатися «злодію», до кінця ж року відбудований практично заново. Незважаючи на постійну військову загрозу, місто росло, населення збільшувалося. У 1616 році населення міста налічувало 497 чоловік, а в 1622 воєвода князь Долгоруков відписував, що в місті вже 1069 здатних носити зброю.

З XVII століття Брянськ опинився на роздоріжжі найважливіших торгових шляхі, що зв’язали Україну з Москвою; з цього часу починається бурхливий розвиток торгівлі. За Петра I місто було заново укріплене. На Десні була закладена корабельна верф, на якій будувалися судна Брянської флотилії для походу проти Туреччини. У 1783 році в Брянську заснований арсенал для виготовлення облогової і польової артилерії.

У 1709 році місто увійшло до складу Київської губернії, з 1727 року в складі Севської провінції передане до Бєлгородської губернії, а з 1778 року ввійшов до новоутвореної Орловського намісництва (з 1796 – губернії). У XIX столітті Брянськ стає центром так званого Брянського промислового району; в 1873 році виникає Акціонерне товариство Брянського рейкопрокатного, залізоробного й механічного заводів, в останній чверті XIX століття в Брянську формується великий залізничний вузол.

У 1920-1929 роках був центром Брянської губернії, з 1930 року – місто обласного підпорядкування (в складі Західної області).

Під час Великої Вітчизняної війни, з 6 жовтня 1941 року, місто було окуповане німецькими військами. У лісах Брянщини діяли партизанські загони загальною чисельністю до 60 тисяч осіб. Значна частина мирного населення була винищена.

17 вересня 1943 Брянськ був звільнений радянськими військами, в даний час ця дата відзначається як День міста.

5 липня 1944 була утворена Брянська область; Брянськ став її адміністративним центром.

У 1950 році до складу Брянська були включені робоче селище Урицьке і село Карачіж, а в 1956 році – місто Бежица.

25 березня 2010 Указом Президента Російської Федерації Дмитра Медведєва Брянську присвоєно почесне звання «Місто військової слави».

Міський вебсайт


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *