Оголошення про громадське обговорення з питання перейменування в місті Чернівці вулиць Пролетарської та Ванди Василевської « Офіційний портал Чернівецької міської ради
24.10.2020






Аварійні телефони оперативних служб





Інформація щодо організації та
проведення мирних заходів


Звіти про фактично використані кошти та надані послуги МКП


Доступ до публічної
інформації


Стратегічний план розвитку Чернівців на 2012-2016 роки


Генеральний план міста


Схема зонування міста Чернівці


Схема тимчасових споруд міста Чернівці


Карта номінованої площі та буферної зони ЮНЕСКО


Межі центрального історичного ареалу


На допомогу захисникам Батьківщини



МИ В:




МІСТА-ПОБРАТИМИ ЧЕРНІВЦІВ

Клагенфурт Назарет Ілліт Саскатун Конін Сучава Тімішоара Солт Лейк Сіті Ясси Бєльці








Відповідно до «Закону України про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» Чернівецька міська рада пропонує мешканцям міста долучитися до громадського обговорення з приводу перейменування наступних вулиць міста Чернівці:

  • Пролетарської на Ельгісера Йосипа;
  • Ванди Василевської на Мельника Василя.

 Громадське обговорення відбувається  відповідно до Закону України “Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних осіб» та  Положення про найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, мостів, встановлення пам’ятних знаків і меморіальних дошок в м. Чернівцях, затвердженого рішенням міської ради від 29.08.2013 року № 950 «Про затвердження Положення про найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, мостів, встановлення пам’ятних знаків і меморіальних дошок в м. Чернівцях та визнання такими, що втратили чинність, рішень виконавчого комітету міської ради з цього питання» та пропозицій міської топонімічної комісії.

Пропозиції (зауваження) подаються у письмовій  формі, чи надсилаються електронною поштою із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає, у строк до 21 листопада 2020 року включно. Анонімні пропозиції (зауваження) не розглядаються. Пропозиції (зауваження) слід надсилати на електронну адресу Чернівецької міської ради document@rada.cv.ua або у письмовій формі на адресу: м. Чернівці, 58002 Центральна площа,1.

 

Секретар Чернівецької міської ради, голова міської топонімічної комісії                                                  В.Продан

 

 Ельгісер Йосип Мойсейович (1929 – 2014 р.р.)

 Йосип Мойсейович Ельгісер народився 29 грудня 1929 року в с. Нова Жучка (нині м. Чернівці) в сім’ї тесляра і вчительки. Вчився в румунській школі в Садгорі. В липні 1941 року вся сім’я Ельгісера потрапила в гетто в м. Копай-городі Вінницької області. Вижити в страшенних умовах гетто допомогла музика, здібності художника та знання іноземних мов. В 1944 році сім’я була звільнена з гетто і повернулася додому в Садгору Юнак продовжив навчання в школі, закінчив ії з золотою медаллю та поступив в Чернівецький медичний інститут. Під час навчання в інституті створив студентський театр оперетти та за один рік опанував програму музичного училища і отримав диплом. Після закінчення медичного інституту працював лікарем-хірургом в сільській лікарні села Грозинці Хотинского району разом з дружиною Райкіною Т.О. В селі створив самодіяльний хор, з яким посів перше місце на Республіканському огляді художньої самодіяльності в м. Києві. Своїм виступом в якості піаніста справив велике враження на журі та отримав пропозицію вступити до Київської консерваторії. Закінчив Київську консерваторію в 1965 році. Під час навчання став дипломантом Першого Республіканського конкурсу ім. М.В.Лисенка. З 1962 року почав викладати в Чернівецькому музичному училищі, де і плідно пропрацював більще 50 років. Вів надзвичайно активну концертну діяльність в якості соліста та концертмейстера, виступав з всесвітньо відомими музикантами М. Ростроповичем, З. Долухановою, Д. Гнатюком, О. Крисою, Л. Коганом та іншими. Вроджена віртуозність, феноменальна пам’ять дозволили Йосипу Ельгісеру здійснити видатний музичний проект – виконати практично всі твори, створені для фортепіано на протязі декількох століть. Протягом чотирьох років піаніст безкоштовно грав так звані Історичні концерти і став третім в історії музики 19-20 століть музикантом, що здійснив такий творчий подвиг. За цей видатний цикл концертів був нагороджений Золотою медаллю ЮНЕСКО та званням «Золоте ім’я світової культури». Єдиний в Україні музикант, відзначений цією нагородою. Географія гастрольних виступів музиканта – це практично всі регіони України, багато країн Європи. В 2005 році піаніст здійснив  запис 15 дисків «Антологія фортепіанної музики». Заслужений діяч мистецтв України, лауреат багатьох конкурсів та фестивалів, областної премії С. Воробкевича. Заслужений діяч єврейської культури. Композитор, член Спілки композиторів України. Створив більше 2000 творів, виданих в 9 томах під загальною назвою «Я буковинець». Йосип Ельгісер за час викладання виховав значну кількість молодих музикантів, що працюють в учбових закладах Чернівецької області, в Україні та в різних країнах світу. Був великим патріотом України та рідного міста, створив музей С. Воробкевича, вивчав та пропагував історію культури Буковини, займався благодійністю. Мешкав на вулиці Александрі в Садгорі.          

 Пішов з життя в 2014 році, похований в м. Чернівці.

МЕ́ЛЬНИК Василь Гаврилович (08. 05. 1937, с. Куча Новоушицького  р-ну  Хмельницької  області –  прозаїк, гуморист, драматург,  член національної  спілки письменників  України   з 1984р.  В  Чернівцях   Мельник  В.Г. разом  з  родиною   почав  жити  та  працювати  з  1965  року. Мешкав на вулиці Александрі в Садгорі.           

 Закінчив  Московський  інститут  харчової  промисловості  (в 1967р.), Літературний  інститут  у Мос­кві (у 1981р.) Працював на керівних  посадах у системі   підприємств  харчової  промисловості   Чернівецької  області, викладав     технологію    харчового  виробництва  в  Чернівецькому    технікумі  радянської  торгівлі,  працював  директором   літературно – меморіального  музею ім. О. Кобилянської у Чернівцях.  

 Як  письменник – дебютував  в   1962р.  гуморескою «Авторитет» у місцевій  чернівецькій  періодиці.   Автор низки книжок для дітей, які мають лірико-повчальне  спрямування, стимулюють до пізнання світу, проникнуті добротою і любов’ю до людини та природи. Як драматург мав добре чуття єдності часу, місця і дії, його твори по-справжньому багатопроблемні й сценічні.  Автор  відомий  збіркою   п’єс  «Над   Дністром – рікою»  ( 1983р.),  драмою «Доля і пісня» ( 1992), а також комедіями «Молодята» (1974) і «Конфліктна ситуація» (1979), опублікованими   у колективних   збірниках. У своїй драматургії автор постав як дослідник життєво-творчого  шляху  буковинського соловія – Юрія Федьковича.

 За романом  В. Мельника  «Гніздо горлиці» (2012р.) знято однойменний   фільм  (2014, режисер  Т. Ткаченко, кінокомпанія «Інсайт Медіа»; фільм  отримав   приз Одеського  міжнародного  кінофестивалю  (в 2016р.)  за найкращий український  повнометражний  фільм).  Двічі  дипломант конкурсу «Коронація слова» (2012, за кіносценарій «Гніздо горлиці»; в 2013р., за п’єсу «Селюки»). 

  1. 05. 2015р. обірвалась  життєва  дорога  Василя  Мельника,     розпочалась  дорога  до  вічності. 


Comments are closed.