«Перший видавець і популяризатор творчості Ю.Федьковича» « Офіційний портал Чернівецької міської ради
18.08.2019











Інформація щодо організації та
проведення мирних заходів


Звіти про фактично використані кошти та надані послуги МКП


Доступ до публічної
інформації


Стратегічний план розвитку Чернівців на 2012-2016 роки


Генеральний план міста


Схема зонування міста Чернівці


Схема тимчасових споруд міста Чернівці


Карта номінованої площі та буферної зони ЮНЕСКО


Межі центрального історичного ареалу


На допомогу захисникам Батьківщини



МИ В:




МІСТА-ПОБРАТИМИ ЧЕРНІВЦІВ

Клагенфурт Назарет Ілліт Саскатун Конін Сучава Тімішоара Солт Лейк Сіті Ясси Бєльці









Під такою назвою в читальній залі Муніципальної бібліотеки ім. А.Добрянського розгорнуто виставку до 175 – річчя від дня народження українського громадського діяча, літератора, лікаря і винахідника Антона Кобилянського (1837-1910).

Народився в с. Перерісль, тепер Надвірнянського району Івано-Франківської області. Помер Антін Кобилянський 8 лютого 1910 року у Львові.

Студіював богослов’я у Львівській та Чернівецькій духовних семінаріях, філософію – у Віденському університеті (1874-1877), медицину – у Празькому, Віденському та Краківському університетах (1682-1888). Активний учасник українського національно-культурного руху на західноукраїнських землях у 60-х роках XIX ст.

Автор розвідки про Ж. Ж. Руссо (1876, нім. мовою), низки віршів (“На пісковій горі”, “Над Бистрицев”, “Під Галичем”), написаних народною мовою.

Пізніше він відійшов від громадсько-культурної діяльності, захоплювався більше релігійними справами, медициною та винахідництвом (винайшов “фізіократичну камеру” для лікування органів дихання, пристрій для вловлювання й корисної переробки диму, літальну машину, яку описав у брошурі “Повітряна яхта” (1898, нім. мовою).

Для нас цікавий час, коли в нашому місті проживав А.Кобилянський. Крім того, у Маковея в життєписі Ю. Федьковича є відомості, що один з шести дітей Антона – син Геліос Кобилянський жив у Чернівцях.

З 1858 по 1861 рік А. Кобилянський навчався на теології в Чернівцях, де прийняв православну віру (свідоцтво йому видав Микола Гакман, брат буковинського єпископа). Антін з осені 1860 року активно відвідував всі творчі вечори й тоді ж познайомився з Федьковичем. Він залишив помітне місце в українській духовній культурі і як один із літературного оточення Юрія Федьковича, що ввів його в український літературний простір того часу і вплинув на вибір Федьковичем для творчості української мови.

Як згадував в своїй автобіографії сам Ю. Федькович «По-руськи научився я писати 1859 року в Чернівцях від Антона Кобилянського…». «…ся знайомість дуже заважила в його житті та думках». Від того часу Кобилянський жив з Федьковичем у великій приязни і бував не раз у нього. Мешкав в Чернівцях у Фоляковської, і був сусідом пані Марошані, коханої Федьковича. В її гостинному домі вони часто зустрічалися. Йому теж подобалася Емілія, але він вірив в своє велике покликання і виїхав з Чернівців 5 липня, подарувавши на прощання панні букет.

Антін Кобилянський як один з авторів, редакторів і видавців полемічних брошур “Слово на слово до редактора “Слова” та “Голос на голос для Галичини” (обидві видані у Чернівцях (1861) чеською транскрипцією), спрямованих на захист народної мови і літератури від діячів москвофільської орієнтації, зокрема Б.Дідицького, здійснюваної ними хибної мовно-художньої практики (культивування “язичія” застосування етимологічного правопису).

Друкувався переважно у додатку до брошури “Слово на слово до редактора “Слова” (Чернівці, 1861).

Був першим видавцем і популяризатором творчості Ю.Федьковича – подав у додатку до брошури “Слово на слово до редактора “Слова” (1861) ряд його поетичних творів (цикл “Жовнярські думи” та ін.), в основній її частині – і схвальний відгук про нього.

Про це, та багато іншої цікавої інформації про життя такої неординарної особистості, як Антін Кобилянський, і про літературне та мистецьке життя Чернівців того часу можна довідатись із книг, які представлені на виставці.

Це такі видання: Бабич Н. «15 не останніх із могікан» Педагоги і вчені Буковини другої половини ХІХ – початку ХХ століття; Українська літературна енциклопедія; Енциклопедія українознавства, Богайчук М. «Література і мистецтво»

Передусім, усі джерела – серйозні дослідження творчості Ю.Федьковича:

Осип Маковей «Життєпис Осипа Юрія Гординського-Федьковича», Шалата М. «Юрій Федькович», Гуць Г. «Юрій Федькович і західно-європейська література», Ковалець Л. «Сторінками життя і творчості Юрія Федьковича» та «Юрій Федькович. Історія розвитку творчої індивідуальності письменника», праці В.Сімовича, дослідження М.Юрійчука «Провесінь нашого національного відродження». В багатьох розвідках І. Франка про літературне життя Чернівців А.Кобилянському відводиться також належне місце.

Представлені на виставці й листи А.Кобилянського до Ю.Федьковича (у різних виданнях).

Не оминули своєю увагою ролі цієї неординарної особистості для нашого міста також: Квітковський Д. Бриндзан Т. Жуковський А. «Буковина. ЇЇ минуле і сучасне»; «Чернівці: Історія і сучасність (Ювілейне видання до 600-річя першої писемної згадки про місто)»; Добржанський О. «Національний рух українців Буковини другої половини ХІХ-початку ХХ ст».

Муніципальна бібліотека ім. А.Добрянського



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *